Закон про цифрову доступність: до чого готуватися під час перекладу сайту

Якщо переклад сайту замовлений сьогодні без думки про доступність, за два роки його, найімовірніше, доведеться робити вдруге.

Про що йде мова і до чого тут переклад сайту

Законопроєкт № 14278 «Про цифрову доступність в Україні» Кабмін зареєстрував у Раді 5 грудня 2025 року, а профільний комітет розглядав його в березні 2026-го. Інформації про остаточне ухвалення мало, тож пишу про підготовку, а не про чинну норму. Але напрямок відомий. Власники сервісів мають відкрито звітувати про рівень доступності, а за дотриманням стандартів запровадять моніторинг. За оглядом Ліга:Закон, під вимоги потраплять електронна комерція, медичні й освітні послуги, а закон набере чинності через два роки після опублікування. Межу винятку для малого бізнесу різні джерела описують по-різному: Mind пише про малий бізнес, Ліга:Закон про мікробізнес. Це перше, що варто звірити з текстом законопроєкту.

Нові вимоги до сайтів

Про вимоги до розробників написано вже багато: контраст, навігація з клавіатури, сумісність зі скрінрідерами. Про те, що значна частина цих вимог є вимогами до тексту, говорять рідко.

Подивіться, з чого складається доступна сторінка. Зображення має опис, який зрозуміє людина, що його не бачить. Відео має субтитри й транскрипт. Мова сторінки позначена правильно, а вставка англійською посеред українського тексту позначена окремо, інакше скрінрідер прочитає її з українською вимовою. Повідомлення про помилку каже, що саме не так і що робити.

Коли сайт локалізують на нову мову, кожен із цих елементів доводиться створювати знову. Альтернативний опис не можна перекласти дослівно, бо людині в іншій країні може бути потрібен інший контекст.

Приклади

Є й приклад зі сторони держави. Коли Мінцифри приводило портал Дія до норм доступності, серед виправлень було покращення доступності PDF-файлів, тобто документів, які люди отримують у кінці послуги. Будь-яке бюро перекладів знає, у що перетворюється PDF після того, як у ньому замінили текст. Якщо файл зібрали без розмітки, переклад повертається картинкою, і доступність зникає разом із оригіналом.

Сам стандарт теж пройшов через переклад. ПРООН ініціювала перший офіційний переклад українською мовою настанов WCAG 2.1.

Що робити під час локалізації сайту

Контент  можна розділити на три шари, і до кожного поставити окреме запитання перекладачеві.

• Перший шар це текст, який видно на сторінці: чи зрозуміло його без візуального контексту.
• Другий шар це текст, прив’язаний до медіа, тобто описи зображень, субтитри, транскрипти: хто його пише й хто перевіряє, що він передає зміст, а не просто називає предмет.
• Третій шар службовий: декларація про відповідність, повідомлення про помилки, підписи до форм. Його найчастіше забувають, бо він не входить у дизайн-макет, а закон якраз зобов’язує публікувати й оновлювати декларацію про відповідність.

АІ переклад та доступність

Окремо про AI. Він швидко видає чернетку альтернативного опису чи субтитрів, і суттєво економить час. Але модель обробляє слова, а не знає, що для людини зі скрінрідером важливо в цьому зображенні, а що шум. Просунутий промт покращує результат, проте не підміняє людину, яка прочитає опис так. Це та сама логіка, що з AI-перекладом загалом: людська перевірка тут не формальність, а єдине місце, де помилку ще видно.

Замість висновку

Практичний мінімум до ухвалення закону поміститься в один абзац. Додайте в технічне завдання на переклад три рядки: хто пише й перевіряє альтернативні тексти, чи є субтитри й транскрипти для відео, чи повертається переклад документів у форматі, який зберігає розмітку. Це не потребує великого бюджету, а коли закон набере чинності, вам не потрібна буде перероблювати сайт. Це наш робочий підхід, і в нашому бюро перекладів MK:translations в Києві його застосовують як чекліст при кожному ТЗ на локалізацію.

Цей матеріал не є юридичною консультацією. Щодо конкретних зобов’язань вашої компанії варто звернутись до юриста й звірити актуальний статус законопроєкту на сайті Верховної Ради.