Про адекватність перекладу. Що потрібно щоб стати фахівцем перекладу ПЗ

На жаль, у пострадянському просторі фахівець із локалізації – професія відносно нова і маловідома. Зате у високорозвинених країнах вона існує вже більш ніж 30 років. Різниця між фахівцем із локалізації ПЗ і звичайним перекладачем – як ціла прірва. 

Як перекладач, ви експерт у вузькій області вашої мови й тематики. На додаток, ви часом виконуєте роль редактора. Ці навички можуть знадобитися вам у сфері локалізації, та їх буде не досить. Адже локалізація – комплексний процес, і навіть у цьому об’ємному матеріалі ми зможемо перелічити лише декілька ключових пунктів, що стосуються потрібних вам технічних знань. Зате оволодієте ними – і вони збільшать і вашу ціну на ринку вакансій, і ваш професіоналізм у виконанні своєї роботи.

То як “вирости” зі шкіри звичайного перекладача у фахівця із локалізації додатків і ПЗ? Почнемо з загальної інформації, згодом перейдемо до деталей.

Локалізація програмного забезпечення: з чого почати?

Локалізація програмного забезпечення – це кастомізація маркетингових матеріалів, документації, UI і мікрокопірайтингу під цільову країну.

Нехай ви вже працюєте перекладачем, тобто володієте навичками й інструментами перекладу, є експертом у своїй вузькій області, вмієте вичитувати/редагувати матеріали. Що іще вам знадобиться, щоб стати так званим перекладачем ПЗ?

Локалізація ПЗ vs звичайний переклад

Хоча локалізація програмного забезпечення полягає у перекладі текстів, ця сфера охоплює також багато інших аспектів. Робота фахівця з локалізації передбачає роботу як з контентом, так і з користувацьким інтерфейсом, технічною документацією, тегами, змінними та особливостями конкретних ринків. Саме тому локалізація програмного забезпечення вимагає від фахівців додаткових технічних компетенцій.

HTML/CSS

Це дуже важлива навичка для фахівця із локалізації програмного забезпечення. Ви не обов’язково маєте бути майстром front end, та обов’язково – розуміти, як працює HTML і CSS, щоб дорогою локалізації виловлювати помилки і показувати їх клієнту. Це суттєво збільшить вашу ринкову ціну.

Отже, більш детальний скілсет, що знадобиться фахівцеві з локалізації ПЗ в області HTML:

• розуміти HTML на достатньому рівні, щоб розпізнавати його в HTML-документах і обговорювати з клієнтом, який саме контент підлягає локалізації (так, іноді не весь!);
• впізнавати скрипти у файлах HTML (JavaScript, CSS). У них може міститися контент, що також потребує локалізації. CSS, можливо, також треба адаптувати – наприклад, прі локалізації на східні мови, адже блоки з ієрогліфами менші і мають іншу форму, ніж блоки з текстом західного зразка.

Кілька порад.

• Не економте на HTML-редакторі. У 2020 році кращими редакторами визнано Atom, Notepad++, Sublime Text і Adobe Dreamweaver CC.
• Користуйтеся CAT-інструментами.
• Учіть HTML за курсами, а не за статтями. Це швидше і дає вам більш комплексне розуміння теми. Є також багато сайтів – бібліотек тегів. Збережіть їх у закладки і використовуйте за необхідності. Ми надаємо перевагу htmlbook.ru, та є безліч інших на кожен смак.

XML

Для фахівців із локалізації додатків і програмного забезпечення XML – найгнучкіший інструмент для зберігання контенту і роботи з ним. Це як транспорт для заливки контенту в програмний код чи код сайтів.

XML-документи, як і HTML, використовують структурні мітки, але теги в XML зазвичай прописані повними словами. Через це загальне розуміння структури документу буде кращим навіть у новачків. XML не містить інформацію з форматування контенту. Це робить зручнішим переформатування блоків при їх локалізації: ви перекладаєте матеріал, а інший фахівець реорганізовує стилі (наприклад, виділяє жирним підзаголовки у французькій версії і знімає виділення в японській і т.д.).

Що потрібно знати, коли працюєте з XML:

• структура XML більш зрозуміла, ніж HTML, так що розпізнати контент для локалізації простіше;
• у файлах XML не потрібно форматувати текст. Якщо документ правильно структурований, зміни у форматуванні потрібно робити тільки в одній точці, і вони одразу застосуються до всього набору файлів;
• дуже важливо завжди повертати клієнту валідні файли XML. Як і редактори XML, валідатори доступні онлайн;
• користуйтеся CAT-інструментами. Як і у випадку з HTML, вони полегшують і прискорюють вашу роботу.

Набори символів (charset)

Знайома ситуація, коли на веб-сторінках замість потрібного символу з’являється квадратик? А замість серії символів – багато квадратиків?

Якби ви трохи знали про те, як працюють набори символів, ви б легко застосували правильні символи для правильної мови.

Річ у тім, що існують тисячі таких пакетів символів. Оскільки комп’ютер розуміє лише числа, то ми інструктуємо його, до якого пакету звертатися, нумеруючи його.

Наприклад, набір символів для кирилиці – charset=1252. Якби ця цифра змінилась на номер набору символів для івриту (charset=1255), безліч символів у документі відразу змінились би на єврейські, відповідно до кодів. На сайті з’явилися б помилки. Утім, рішення існує. І це – Юнікод.

Юнікод (Unicode)

Замість того, щоб використовувати тисячі різних наборів символів для всіх мов світу, сьогодні найчастіше використовується єдиний набір – Юнікод. Він містить більш ніж мільйон символів, що використовуються для всіх мов світу, в яких є письмо.

Юнікод – стандартна система, що застосовується для всіх мов світу. Вона містить алфавіти, ідеографічні знаки і символи. Фахівець із локалізації має вміти визначити, використовує файл ANSI-сторінку чи Юнікод. Це легко: для Юнікод у топі документу буде вказано формат – UTF-8, UTF-16 або UTF-32.

Більше про Юнікод можна прочитати на сайті Unicode.org.

Пам’ятайте: чим більше ви знаєте про символи, тим легше виявляти помилки в робочих документах. Тим цінніші ви для клієнта.

CAT-інструменти

Це перекладацькі інструменти, що використовуються для збільшення продуктивності фахівця із локалізації. Як перекладач ПЗ, ви маєте знати, що це, і розуміти, що хоча вони й відрізняються між собою за інтерфейсом і можливостями, та всі виконують приблизно одні й ті ж функції. Ось короткий список навичок, які ви маєте мати у CAT-інструментах:

• розуміння того, як керувати translation memory (накопичувачем перекладів): ви маєте своєчасно оновлювати термінологію в базі даних накопичувача;
• розуміння того, як функції об’єднання (злиття) працюють з TM;
• уміння формувати глосарій;
• уміння користуватися машинним перекладом, щоб економити власний час і час клієнта;
• розуміння принципів рахунку слів і аналізу джерел;
• знання того, як локалізувати теги за допомогою CAT-інструментів.

Почніть із малого. Професія престижна і однозначно вартує витрачених зусиль.

Практичний шлях для початківця

Однак незалежно від того, чи ви вже розпочали кар’єру перекладача, чи лише плануєте розпочати роботу у сфері локалізації програмного забезпечення, немає необхідності відразу опановувати всі технічні навички. Ви будете працювати ефективніше, якщо будете поступово засвоювати необхідні знання, поєднуючи це з практикою.

Слід вжити таких заходів:

• розвинути хороші навички володіння англійською мовою та спеціалізованою термінологією;
• стати досвідченим користувачем одного або декількох відомих CAT-інструментів;
• отримати базові знання про мови розмітки HTML, CSS та XML;
• отримати знання про те, як працюють різні кодування символів;
• виконати кілька невеликих тестових проєктів або навіть взяти участь у волонтерських проектах з локалізації;
• створити власний глосарій та пам’ять перекладів;
• ознайомитися з новими системами управління локалізацією та контролю якості.

Таким чином, поступово підвищуючи свою лінгвістичну та технічну компетенцію, перекладач перейде від роботи з окремими текстами до повномасштабної локалізації програмних продуктів, веб-сторінок та мобільних додатків. Саме це поєднання навичок робить експерта з локалізації незамінним учасником будь-якого міжнародного проєкту.

Типові помилки новачків у локалізації програмного забезпечення

Навіть професіонали, які перекладають тексти, не можуть уникнути проблем, коли переключають свою увагу на локалізацію програмного забезпечення. Часто помилки виникають через незнання технічних деталей, пов’язаних із такими проєктами локалізації, а не через низький рівень мовних навичок.

До найпоширеніших помилок, яких припускаються недосвідчені фахівці, належать:

• переклад сервісних тегів, змінних або фрагментів коду, які взагалі не потребують перекладу;
• ігнорування контексту інтерфейсу, що призводить до створення фраз, які звучать неприродно або не пов’язані з функцією елемента інтерфейсу;
• непослідовність термінів, що використовуються в одному проекті;
• рідке використання глосаріїв та пам’яті перекладів;
• автоматичний переклад без подальшого редагування текстів;
• відсутність тестування результату після завершення перекладу;
• неврахування обмежень інтерфейсу, що призводить до недоступності перекладеного тексту в кнопках, меню або формах.

На щастя, більшості з вищезазначених помилок можна уникнути, якщо ретельно працювати з файлами локалізації, використовувати відповідне програмне забезпечення та регулярно проводити тестування. Чим більше перекладач знає про технічні аспекти процесу, тим кращий результат він отримає.