Детальний аналіз Закону України про мову 2019: мовне питання в інтернеті

Пам’ятаєте, як у 2012 році уряд Януковича провів через голосування закон Кивалова-Колесниченка? Суть закону в тому, що якщо в регіоні більше, ніж 10% людей розмовляють іншою мовою, не українською, вона визнається регіональною. При цьому в законі немає жодного слова про віртуальну комунікацію: онлайн ― хоч грецькою.

У лютому 2018 року цей закон було визнано неконституційним, тому Україна зосталася без законодавчої регуляції мовного питання.

Ситуація тривала до 2019 року. У квітні ВР проголосувала «за» закон України про мову, а 16 липня 2019 року він почав діяти.

Підприємництво і українська мова

Про це ― стаття №27 про використання державної мови в інтернеті з нашими розшифровками і цитатами з інших законів України.

 

«1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.»

Коротко про головне

Усі заголовки, кнопки, інструкції і тексти, видимі на сайті чи в комп’ютерних програмах, мають бути українською, англійською чи іншими мовами Європейського Союзу.

Інші мови ЄС ― це польська, болгарська, чеська, румунська, словацька, латвійська, литовська, угорська, голандська, датська, іспанська, італійська, мальтійська, грецька, португальська, німецька, французька, словенська, ірландська, фінська, шведська й естонська 😲

 

«2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.»

Коротко про головне

Які наслідки? З березня 2020 року споживач може написати на вас скаргу за недотримання стандартів якості. Наприклад: 

• на сайті немає україномовного опису товару;
• менеджери звертаються до клієнта іноземною (=російською) мовою;
• у товару немає інструкції українською мовою;
• опис товару українською мовою коротший, ніж російською.

За законом, клієнт може вимагати:

• знизити ціну на товар чи послугу;
• безкоштовно прибрати невідповідність (надати інструкцію українською мовою, перекласти сайт на українську і т.п.) у розумний термін [14 днів або інший за згодою сторін].

І клієнт, у цьому випадку, буде правий. Тому краще (і дешевше ☝) відразу підготувати українську версію сайту чи програми.

 

«3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.»

Коротко про головне

Наприклад, якщо ви користуєтесь Adobe Photoshop у державному чи комунальному закладах, потрібно встановлювати українську версію програми. Якщо у програми немає версії українською, можна використовувати англійську.

Не хвилюйтеся. Ліцензійна версія Photoshop знає українську мову краще за багатьох людей 😉

 

«4. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.»

Коротко про головне

Коли ви обираєте програми для роботи в держзакладах, беріть ті, у яких є українська версія. Чи англійська, якщо немає україномовних аналогів.

 

«5. Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.»

Коротко про головне

У державних дитсадках, школах, спортивних школах, художніх та інших центрах,  коледжах і університетах усе програмне забезпечення має бути українською мовою. Альтернатива? Англійською.

Прощавай, піратський Windows 😈

 

«6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.»

Коротко про головне

За замовчуванням сайт і профілі в соцмережах мають завантажуватися українською мовою як для державних організацій і підприємств (повний список читайте вище), так і для фізичних і юридичних осіб. Під цю статтю підпадають усі ПП і ФОПи, зареєстровані в Україні, що продають товари чи послуги на території України.

Також у законі вказано, що ви можете мати й інші мовні версії. Українська має бути головною за замовчуванням, інші можуть дублювати контент в тому ж чи меншому об’ємі.

Є соціальні мережі, що не підтримують кілька мовних версій. Наприклад, Instagram і Telegram. Зате в LinkedIn ви можете внести опис профілю кількома мовами, а в Facebook – зробити переклад вручну.

«Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону.»

Коротко про головне

Якщо ваше підприємство зареєстроване в Україні, а ви ― громадянин Румунії чи Китаю, це не звільняє вас від відповідальності, тобто, від української версії сайту. Якщо ви хочете продавати товари і послуги в Україні, мати тут онлайн-представництво чи дочірнє підприємство, вам потрібен сайт з українською мовною версією. Вона може не відповідати за об’ємом оригінальній версії, та має містити всі основні сторінки, а також кнопки, форми й інструкції.

 

«7. Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.»

Державні додатки ― це, наприклад, «ДІЯ» (новий додаток, де можна зберігати фото техпаспорту, автоцивілки чи студентського білета, щоб не носити їх із собою). Додатки суб’єктів господарювання ― це, наприклад, Kasta (додаток kasta.ua, через який можна замовляти товари з торгового майданчика).

Якщо у вас криптовалютний бізнес, з цього року він керуватиметься законодавством України. У тому числі й Законом про мову від 16 липня 2019 року. Так що можна починати готувати переклад сайту, додатка чи ICO.

 

«8. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.»

Коротко про головне

Зовсім вузькоспеціалізовані програми можна не перекладати. З англійської ☝

Що стане з тими, хто не дотримується Закону про мову?

Приймаючи Закон України про мову 16 липня 2019, уряд врахував труднощі локалізації переважно російськомовних сайтів. Нам дали на це аж три роки! Закон діє вже тепер, але відповідальність за його порушення починається з 16 липня 2022 року. Зробіть переклад сайту на українську мову, щоб уникнути штрафів. Зв’яжіться з нашим менеджером і він безкоштовно проконсультує про те, що саме потрібно перекласти на сайті у вашій області і які нюанси треба враховувати. 

Які штрафи за відсутність перекладу сайту чи ПЗ на українську?

Якщо Закон порушить суб’єкт господарювання (ПП чи ФОП):

• спершу представники правоохоронних органів складуть акт із попередженням;
• якщо протягом року ви не позбудетесь порушень, штраф складе від 300 до 400 мінімумів, що не обкладаються податками [один мінімум = 17 грн]. Це 5100-6800 грн;
• якщо ви продовжуєте ігнорувати діюче законодавство, ще через рік штраф складе 500-700 мінімумів (8500-11900 грн).

Якщо Закон буде порушено в державній чи комунальній сфері (наука, культура, книговидання, користувацькі інтерфейси програм і сайтів, поштовий зв’язок та ін.):

• штраф у 200-300 мінімумів (3400-5100 грн);
• повторне порушення протягом року ― штраф у 500-700 мінімумів (8500-11900 грн).

Раніше почнете ― далі підете

Директор Google у Східній Європі з бізнес-операцій Дмитро Шоломко повідомив, що кількість українських запитів у Google стабільно росте [інтерв’ю від 10 грудня 2019 року].

Наприклад, популярні запити за 20 березня 2020 року в Google Trends виглядають так: 

• «День счастья» (російською) ― 10 000+ запитів;
• «Міжнародний день щастя» (українською) ― 5 000+ запитів.

Як висновок: без української версії сайту ви втрачаєте близько 30% користувачів. А це 30% продажів чи 30% прибутку. Із законом України про мову 2019 чи без нього, мати українську версію сайту ― вигідно.

Є іще один важливий нюанс: чим раніше ви зробите переклад сайту на українську мову, тим швидше він проіндексується до «конкурентного буму». А це означає більш високі і стабільні позиції в видачі.

Переклад сайту на українську ― більш доступний варіант локалізації сайту порівняно з перекладом на англійську або китайську. Давайте розрахуємо вартість вашого проєкту